Лінійка з нагоди Дня української писемності

та мови

«Рідне слово – джерело духовності»

Мета.Поширити знання учнів про розвиток української писемності та людей, які стояли біля витоків її. Виховувати у школярів почуття поваги й любові до рідної мови як скарбниці духовності.

Обладнання: книжкова виставка, презентація,відео, плакати про мову.

Ведучий Хтось із великих людей сказав: "Усе минає, а слово залишається".Зникають у безвісті держави, на порох розсипаються величні будівлі, ламаються дерева, пересихають ріки. Гори перетворюються на купи каміння. А написане слово залишається.

Ведучий Сьогодні – свято української писемності і мови. Воно є даниною одному з найцінніших надбань, яке створене й залишено нам нашими попередниками – мові!

Нелегка дорога стелилася їй на шляху державності, котра набула лише нині конституційної сили. Ось ці доленості для української мови роки.

Ведучий  1989 рік. Прийнято Закон «Про мови в Україні»- українську мову визнано державною.

Ведучий  1996 рік. Верховною Радою України прийнято Конституцію України, у якій українській мові надано законодавчої конституційної сили - закріплено статус державної.

Ведучий  1997 рік.  21 рік тому (6 листопада 1997 року) Президент України Л.Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій видав Указ "Про День української писемності та мови", у якому говориться: "На підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливості ролі української мови в консолідації суспільства постановляю: "Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора Літописця".

Ведучий 2003рік. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної програми розвитку і функціонування української мови на 2004-2010 роки».

Ведучий  Наша мовна традиція сягає далеких, докняжих часів. Віками на нашій землі жили люди, які сіяли і збирали хліб, ростили дітей, плекали слово і вірили в його безсмертя. Горіли хроніки, храми і святі книги, а слово вийшло з вогню як заповіт.

Ведучий Гідно подиву, що його не зрубала шабля, не затопили в болото кінські копита, а залишилося воно сіллю землі й народу. Наша мова не сирота, вона має слов'янську родину і світову славу.

Ведучий Сьогодні  ми маємо багато версій щодо походження української писемності. Учені вважають, що автори трипільських написів – найдавніші племена, які жили на території теперішньої України, пелазги, мали свою звукобуквенну азбуку, що претендує на те, щоб вважатися першою у світі.

Ведучий  Тривалий час у наукових джерелах побутує думка, що наші пращури здобули писемність нібито лише після хрещення Русі, коли з Візантії та Болгарії прийшли в Київську Русь богослужебні книги. Перші їх перекладачі– Кирило і Мефодій – були творцями слов'янської азбуки. Вони з дитинства добре знали як грецьку, латинську, арабську, єврейську мови, так і південномакедонський діалект солунських слов'ян. Здобувши освіту в Константинополі, Кирило працював у патріаршій бібліотеці, викладав філософію. Мефодій спочатку був військовим, потім – правителем однієї зі слов'яно-болгарських країн Візантії. Згодом став помічником братові в просвітительській діяльності. Кирило створив слов'янську абетку у 862 році, а вже 863 року брати привезли до Велеграда слов'янську Біблію та богослужебні книжки, перекладені слов'янською.

Ведучий Початки української мови зафіксовані у пам'ятках ІХ століття. Найвідомішою з них є «Велесова книга» – пам'ятка дохристиянської культури, що розповідає про передісторію слов'ян, їхню боротьбу з ворогами, віру в язичницьких богів.

Ведучий  Після прийняття християнства (988 рік)почалося поширення «вчення книжного», як стверджував Нестор-літописець, день народження якого православна церква вшановує  9 листопада. Преподобний Нестор-літописець— киянин, у сімнадцять років прийшов у Києво-Печерську лавру послушником. Під час постригу в ченці Нестор був удостоєний сану ієродиякона. Книжкова справа стала змістом його життя.

Ведучий Найвизначнішою працею Нестора Літописця є «Повість минулих літ»— літописне зведення, складене у Києві на початку XII століття. Всі наступні літописці лише переписували уривки з праць преподобного Нестора, наслідуючи його. Але перевершити так і не змогли. «Повість временних літ» була і залишається найвидатнішою пам’яткою слов’янської культури.

 Ведучий У цей час існує два різновиди старослов'янських писемних знаків:кирилиця(на честь першовчителя слов'ян ) і глаголиця. Кириличний алфавіт з XI ст. широко застосовується в історичній та світській літературі східних слов'ян. Від давньоруського періоду його успадкували всі три східнослов'янські народи: російський, український і білоруський.

Ведучий У XV – XVІ століттях велику роль у поширенні освіти відіграли церковні братства й братські школи.

Ведучий Давньою українською мовою написані козацькі літописи, державні документи й хроніки, створена самобутня художня писемність – від Івана Вишенського до Григорія Сковороди.

Ведучий  Появу нової української мови символізувало видання  1798року  перших трьох частин «Енеїди» Івана Котляревського. Його і вважають засновником нової української мови. 

Ведучий  На повну силу зазвучало українське слово   у творах Тараса Шевченка. Власне, його мова  стала наріжною підвалиною літературної мови, а Шевченка по праву називають засновником нової української мови.

Ведучий  У 1840 році вийшов у світ поетів «Кобзар». Саме з цього часу українська мова стала на тернистий шлях.

Але змогла вистояти, не зігнутися, бо були Франко і Леся Українка, Куліш і Марко Вовчок, Панас Мирний і Нечуй-Левицький, Хвильовий і Тичина, Остап Вишня і Довженко,  Гончар і Рильський, Симоненко і Ліна Костенко.

Ведучий В Україні у День української писемності та мови за традицією:

-покладають квіти до пам'ятника Несторові Літописцю;

-відзначають найкращих популяризаторів українського слова;

-заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою;

-стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика.

Ведучий А ще у Харківській області проводять заключний етап обласного фестивалю ораторського мистецтва. Цього року учень 10 класу Кравченко Олег посів ІІІ місце у обласному етапі фестивалю: « Я знаю: мова мамина–свята, в ній вічний незнищенний дух свободи. Надаємо йому слово.

Виступ Кравченка Олега

Ведучий  На земній кулі існує близько трьох тисяч мов. І серед усього цього розмаїття наша українська мова по своїй красі, милозвучності займає друге місце після італійської.

Ведучий Кажуть, що мова наша солов’їна.  Але затямте собі, що колись можуть настати й такі часи, коли нашої мови не буде пам’ятати навіть  найменший соловейко. Тому не можна покладатися тільки на солов’їв.

                           Не цурайтесь мови, люди,

                            Рідного джерельця.

                            Хай вона струмочком буде,

                            Дійде  хай до серця.

                            Хай вона в піснях лунає

                            Кожен день і в свято,

                            Соловейком хай співає

                            В українській хаті.

                            Бо ж вона така багата,

                            Українська мова,

                            Неповторна і крилата

                            І така чудова.

                            І цвіте у ній кохання,

                            Рушники з квітками,

                            Мрії наші і бажання,

                            Верби над ставками.

                            Найрідніше, сокровенне,

                            Найдорожче в світі,

                            І святкове, і буденне,

                            В ній батьки і діти.

                            Не цурайтесь, люди, мови,

                            Не цурайтесь роду.

                            Як зачахне рідне слово –

                            Не буде народу!  .