Барвінківський ліцей № 2

 





Besucherzahler
счетчик посещений

День писемності

День писемності… Це свято було встановлено Указом президента України в 1997 році і відзначається щороку на честь українського літописця Нестора – послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна мова.

Синів і дочок багатьох народів

Я зустрічав, які перетинали

Гірські й морські кордони і на подив,

Багато бачили, багато  знали,

Я їх питав із щирою душею :

Яку ви любите найбільше мову?

І всі відповідали: Ту, що нею

Співала мати колискову.

Кожна людина, яка поважає себе, країну, мову, не буде калічити своєї мови, бо вона вихована людина. Говорить грамотно і красиво, навіть про найбуденніші речі, бо мова не ділиться на святкову і буденну.

А чи завжди люди вміли розмовляти? Чи спілкувалися вони між собою за допомогою мови? Про це можна довідатись, заглянувши у наше далеке-далеке минуле. Існує легенда про виникнення  писемності.

Жило на землі плем’я  розумних людей. Вміли вони полювати, готувати їжу на вогнищі. А всі ці вміння і знання зберігали в памяті, а діти вчились у батьків, спостерігаючи за ними. І жила в цьому племені сім я: мама, тато і донька Ая. Одного разу пішов тато з Аєю до лісу і вистежили здоровенного ведмедя. Тато хотів вполювати його, але забув вдома списа. Взяв тоді шматок кори і намалював листа дружині (писати тоді вміли тільки так).

Мама «прочитала» листа і голосно закричала. Збіглися всі родичі племені. І жінка їм пояснила,що її чоловіка хоче ведмідь з’їсти і показала кожному листа.

Всі схопили зброю і  кинулись на допомогу. А мисливець, побачивши озброєних родичів, подумав, що його хочуть убити, і почав утікати. Бігав, доки не натрапив по дорозі на старця-мудреця. Почав просити у нього захисту. Коли все з’ясувалося, то люди племені ще довго сміялися. Та старійшини задумались і, щоб не було плутанини, вирішили придумати інше письмо, щоб легше було тлумачити написане. І придумали літери.

Не знали, як же назвати всі ці літери, а тут перед ними дівчина гралася на ім’я Ая. Отож і вирішили, що першу літеру назвуть А, а остання буде Я. Згодом були названі всі літери.

Так виникло письмо. З того часу люди почали користуватися не лише усним, а й писемним мовленням.

Вам може бути смішно, але в рукописах грецького історика Геродота, який жив ще у V ст.., було написано, що скіфи направили персам «лист», який складався з жаби, миші, птаха та п’яти справжніх стріл. Як на вашу думку, щоб він міг означати? (відповіді дітей)

А цей лист означав: якщо ви, перси, не навчитеся стрибати по болотах, як жаби, ховатися в норах, як миші, і літати, як птахи, то ви будете засипані нашими стрілами, як тільки ступите на нашу землю.

Багато століть пройшло, доки люди звикли до письма, доки запам’ятали, що і як називається. Наше слов’янське письмо – знайомі і звичайні літери абетки – пройшло довжелезний шлях, поки дійшло до нас.

На нашу землю ця азбука прийшла тисячу років тому. Увесь час вона змінювалася, аж поки не стала такою, якою ми сьогодні користуємося. Важко навіть сказати, скільки людей протягом століть доклали зусиль, щоб сьогодні ми з вами могли читати і писати.

Поява письма в історії людства не випадкова: писемність виникла з потреби зафіксувати думку, щоб передати її на відстань або прийдешнім поколінням.

Кожен народ ішов своїм шляхом до створення писемності. Та етапи розвитку письма в усіх народів земної кулі приблизно однакові.

А зараз ми згадаємо історію літописання, яке почалося в Україні дуже давно, майже одночасно з приходом християнства на наші землі.

Сьогодні імена святих Кирила та Мефодія відомі і шановані у всьому християнському світі. Заслуги цих великих братів в історії культури важко переоцінити. Близько 1135 років тому Кирило і Мефодій принесли на землі слов’ян світло писемності та знань. Більшу частину свого життя ці просвітителі присвятили справі створення і розвитку слов’янської писемності, адже вони слушно вважали, що писемність є найважливішою складовою частиною культури будь-якого народу.

Кирило розробив і уклав першу упорядковану слов’янську абетку на базі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему, чим поклав початок розвитку слов’янської писемності. Одночасно зі створенням абетки було розпочато роботу над перекладом з грецької на слов’янську Євангелія та Псалтиря. Кирило та Мефодій переклали зі старогрецької мови багато книжок, що започаткували слов’янську літературну мову і книжкову справу. Найдревніша книга, яка дійшла до нас і є написана кирилицею,- Остромирове Євангеліє 1057 року.

Старі літописи не дійшли до нас в оригіналах, а збереглися в копіях або переробках.

У 1113 році з’явилася славнозвісна праця печерського Нестора, «Повість врємєнних літ». А хто ж такий Нестор літописець?

Він прийшов до Києво-Печерської лаври 17 літнім юнаком і назавжди залишився там, щоб стати не тільки монахом-чорноризцем, а й батьком української історії. Ще  застав там славетного Феодосія Печерського, йому пощастило на розмову з Великим старцем. Пізніше він залишив для нащадків образ цього мудрого і чистого чоловіка, який дбав про благо рідної землі і хотів щастя для кожної людини. Нестора часто називали літописцем. Це так, він справді вів літопис, але правильніше його називати письменником та істориком. Не просто першим професійним істориком Русі, а батьком усієї нашої історії.

Зачинателем сучасної української літературної мови вважається І.П. Котляревський, а основоположником Т.Г. Шевченка. Він так сказав:

Одна вона у нас така

Уся співуча і дзвінка,

Уся плакуча і гримуча

Хоч без яскравого вінка.

Діти, а зараз ми перевіримо, як визнаєте свою мову, чи володієте основними навичками використання правил правопису.

 

Конкурси:

«Швидкісний експрес»

1.       Скільки букв в українському алфавіті? (33)

2.       Скільки голосних в українській мові ? (6)

3.       Які знаки в укр. мові не є розділовими? (дефіс, апостроф)

4.       Назвіть останній відмінок укр.. мови ? (клична форма)

5.       Чуже мовлення , передане дослівно? (пряма мова)

«Довге слово»

Із літер,. Які є в слові «український», треба скласти найдовше слово

(Діти, ви повинні знати, що найдовше слово в українській мові містить 31 літеру, це слово – «рентгеноелектрокардіографічного»

«Відгадай предмет»

У скриньці знаходиться те, що по-різному називається українською і російською мовами, хоч обидва слова походять від одного давнього кореня. З’явилося це слово в давньоіндійській мові, звучало приблизно як «шаккара» і означало пісок. Згодом воно потрапило до Персії, а потім до Австралії, звідти до Італії. Потім його запозичили  німці. Від них слово потрапило до поляків, а вже в поляків запозичили його ми, українці. Що ж у чорному ящику? (цукор)

У чорному ящику лежить три «яблука».Перше «яблуко» було завезене до Росії із Голландії за наказом Петра І, а в Голландію потрапило з Америки. Його називали «земляне» або «чортове яблуко». Друге « яблуко» було завезене з Південної Америки. Французи та італійці називали його «яблуком кохання», «золотим яблуком». Перша згадка про це «яблуко» в Росії датована 1781 роком. У цей час його вирощували тільки у приватному ботанічному саду Демидова  у Москві. Третє «яблуко» – китайське, батьківщина його – Південно-Східна Азія. Воно так і називається – «китайське яблуко». Завдання: назвіть «яблука», що лежать у чорному ящику.

(картопля – «Пом де тер» з фр. «земляне яблуко», помідор – «помми ди оро» з італ. «золоте яблуко», апельсин з фр. «пом де чіне» – «китайське яблуко»).

«Хто швидше»

Відшукайте в словнику слово «кобза» і зачитайте його значення.

«золото», «шухляда»,»пугач»,»вежа».

«Відгадай загадку»

1.     Маленька, менша від мачини,

Ні з ким не стану на борню.

А при читанні, коли треба,

Й людини мову зупиню.

Що це? (крапка)

2.     Злита з хвостиком ця крапка

Невелика, власне, лапка.

Робить паузу, всім знайома.

Як вона зоветься? (кома)

3.     Що за знак – стрункий мов спис

Він над крапкою завис,

Спонука до поклику.

Хто ж бо він? (знак оклику)

«Цікава граматика»

1.       Що стоїть між підлогою і стелею? (і)

2.       Чим закінчується і зима, і весна?(а)

3.       Що треба зробити , щоб майка злетіла? (замінити першу букву на «ч» чайка)

4.       У якому слові наголос передає його з однієї частини мови в іншу? (сорока)

«Мовні задачі-жарти»

«Коли троянди і соняшники можуть стати деревами?»

1.       Один жартівник написав у листі другові: «у нас у селі багато дерев: соняшників, троянд». Що тут зайве? (двокрапка)

2.       Два учні, Василь та Мишко,зустріли свого старшого друга Андрія, якого давно не бачили: Андрій закінчив школу і пішов працювати на завод. Василь запитав Андрія: «Як ти вчишся?» Мишко запитав так: «Як, ти вчишся?» Хто з двох учнів не знав, що Андрій не лише працює, а й вчиться? Який може бути граматичний доказ відповіді на цю задачу ? (Мишко не знав, що Андрій не лише працює, а й вчиться. Граматичний доказ-кома після як)

3.       У шкільному творі учень написав: «Жаби допомагають людям з’їдати їх шкідників»? Хто не їсть шкідників – люди чи жаби? Як треба було написати? (Жаби з’їдають шкідників, допомагаючи людям)

«Підбери протилежні за значенням слова»

День-ніч

Шум-тиша

Дорогий-дешевий

Холод-тепло

Початок-кінець

Голосно-тихо

Як називаються ці слова? (антоніми)

«Постав правильно наголос»

Змінити варто наголос у слові –

І зміст його міняється умент.

Сурма-крихкий метал сріблясто-білий,

А сурма вже –музичний інструмент

 

Поставте у словах правильно наголос

Була – було – були

Беремо – берете

Живемо – живете

Кажу – кажеш

Одягну – одягнеш

Одинадцять

«Відгадай про кого або про що тут йдеться»

Кирпатий, орлиний, плескатий, ґудзиком,рівний, картоплиною – НІС.

Повільна, швидка,тиха, дзвінка, засмічена, співуча, солов’їна, літературна – МОВА.

Білий, чорний, тяжкий, пухкий, твердий, батьківський, священний, рум’яний, свіжий, пшеничний – ХЛІБ.

А тепер трішки гумору (зачитую гуморески)

«Конкурс на кращого виконавця віршів про мову»

Діти, сьогодні ми згадали історію виникнення писемності, відчули красу рідної української мови.

Як хочеш, друже, шану всюди мати,

Навчися рідну мову шанувати.

Вона – твоє обличчя, твоя доля

На це була свята Господня воля.

Дякую за увагу і за участь у заході.