Барвінківський ліцей № 2

 





Besucherzahler
счетчик посещений

Концепція предмета «Основи здоров’я»

 

 У зв’язку з тим, що курс «Вчимося жити разом» розроблено відповідно до програми предмета «основи здоров’я» далі наведено інформацію про сучасне уявлення про здоров’я, холі стичну модель здоров’я, особливості, базові ідеї, мету і завдання предмета «основи здоров’я», його методологічні засади та умови його успішного впровадження.

Сучасне уявлення про здоров’я

До середини ХХ ст. здоров’я трактували лише як відсутність хвороб. Здоровим вважали кожного, хто не був хворий. З розвитком медицини й фармакології збільшилася середня тривалість життя людей і змінилося їхнє уявлення про здоров’я.

Тепер здоров’я ототожнюють з поняттям загального благополуччя (не лише фізичного, а й психологічного і соціального), а його рівень — з якістю життя людини.

Основою сучасного уявлення  про здоров’я є визначення ВООЗ: «Здоров’я — це стан повного фізичного, психологічного і соціального благополуччя».

Якщо взяти до уваги, що психологічне — це емоційне, інтелектуальне і духовне, отримаємо п’ятивимірну модель здоров’я (мал. 1).

 

Такий підхід до здоров’я називають холістичним (від англ. whole — цілий, цілісний). Він враховує не лише фізичне благополуччя людини, а й відповідний її емоційний стан, інтелектуальний розвиток, рівень її соціалізації та духовності, адже кожен з п’яти вимірів є важливим для загального благополуччя людини.

Рівні здоров’я можна уявити як безкінечність динамічних станів на умовній лінійці, на одному кінці якої — передчасна смерть, а на другому — ідеальне здоров’я.

Досягнення високого рівня благополуччя залежить від багатьох чинників. Деякі з них перебувають поза нашим контролем (наприклад, спадковість чи стан довкілля). Але тривалість життя і міцне здоров’я залежать насамперед від способу життя, тобто від поведінки.

Якщо ми нічого не робимо для свого здоров’я, переживаємо багато стресів, маємо шкідливі звички і схильність до невиправданих ризиків, рівень і резерви здоров’я знижуються. А коли підтримуємо добру фізичну форму, живемо в гармонії зі своїм внутрішнім світом і з навколишнім, протистоїмо негативному впливу оточення, то зазвичай досягаємо високого рівня благополуччя.

Здоров’я людини безпосередньо пов’язане з її безпекою. Важливо виділяти особисту безпеку людини — те, що вона має забезпечувати самостійно, і громадську безпеку — те, що має забезпечуватися на державному рівні.

Особливості предмета

Предмет «Основи здоров’я» — унікальне досягнення сучасної української школи. Він дає дітям шанс сформувати важливі життєві уміння, які допоможуть їм зберегти здоров’я, гармонійно розвиватись і в майбутньому стати успішними, стійкими до викликів сучасного світу.

За своїм призначенням, змістом і методами навчання предмет «Основи здоров’я» суттєво відмінний від інших шкільних предметів. Його особливості визначаються:

•• необхідністю впливати на свідомість і поведінку учнів. Ця теза ґрунтується на визнанні того, що якість життя людини, її здоров’я, безпека і благополуччя найбільшою мірою залежать від її поведінки та способу життя;

•• тим, що навчально-виховні впливи мають бути спрямовані на формування у дітей позитивних цінностей, знань, ставлень, умінь і навичок, які зменшать ризик виникнення поведінкових проблем і підвищать особистісний потенціал учнів для їхнього гармонійного розвитку та життєвого успіху;

•• тим, що для посилення мотивації та ефективності навчання необхідно послідовно впливати на шкільну політику і створювати сприятливе середовище.

Ці особливості потребують знання концепції предмета, а також застосування нових принципів і підходів як до навчання, так і до адекватного оцінювання його результатів.

Базові ідеї впровадження

В основу підходу до викладання основ здоров’я покладено такі ідеї:

•• необхідним елементом сучасної якісної освіти та ефективних профілактичних програм є розвиток соціально-психологічної компетентності учнів. Українські діти особливо потребують цього через складну політичну, соціально-економічну, епідемічну, екологічну та демографічну ситуацію в  країні;

•• у школах треба впроваджувати лише ті підходи, які довели свою ефективність на міжнародному і національному рівнях;

•• навчання здорового способу життя дітей та молоді слід здійснювати на засадах партнерства з учнями, їхніми родинами, педагогічним колективом і місцевою громадою.

Мета, завдання і результати навчання

Мета предмета має дві складові:

•• профілактичну — зменшення уразливості дітей і молоді в умовах сучасного світу (профілактика порушень здоров’я, дорожньо-транспортного, побутового та інших видів травматизму, вживання психоактивних речовин тощо);

•• розвивальну — підвищення особистісного і творчого потенціалу учнів та їхнього прагнення до самореалізації і життєвого успіху.

Головним завданням предмета є створення умов для набуття знань, практичних умінь і ставлень, які сприяють свідомому вибору здорової та безпечної поведінки, а також намірові дотримуватися такої поведінки у своєму житті.

Узагальненим результатом навчання за предметом «Основи здоров’я» є оволодіння учнями сприятливими для здоров’я психосоціальними та спеціальними компетенціями.

До психосоціальних компетенцій (життєвих навичок) належать: позитивна самооцінка, самоконтроль, керування стресами, мотивації успіху і гартування волі, аналіз проблем і прийняття виважених рішень, критичне і творче мислення, вміння вчитись, ефективне спілкування, співчуття, розв’язання конфліктів, протистояння негативним соціальним впливам тощо.

До спеціальних компетенцій належать: санітарно-гігієнічні навички, раціональне харчування, рухова активність, загартування, надання першої допомоги тощо.

Принципи навчання

Досягти запланованих результатів можна лише за умови ефективного навчання, яке приносить задоволення дітям. Тому головною ознакою сучасного підходу до навчання є зосередження на потенціалі та позитиві.

Ґрунтуючись на принципах особистісно орієнтованого виховання, цей підхід дає змогу задовольняти базові потреби учнів у спілкуванні, емоційному контакті, повазі до особистості, самоповазі, дружбі, товариськості, належності до групи, набутті нових знань та вмінь для пізнання себе і світу, успіху, визнанні, творчій самореалізації.

Методи навчання

Методологічний апарат ґрунтується на педагогічній технології, яка має назву «освіта на основі розвитку життєвих навичок — ООЖН».

У світі ця технологія визнана найбільш ефективною у формуванні компетентностей, спрямованих на збереження здоров’я. Вона залучає учнів до навчально-виховного процесу в ролі активних суб’єктів, а не пасивних споживачів інформації. Зокрема, методи навчання орієнтовано на групову, а не індивідуальну діяльність, що дає змогу залучити до співпраці не лише активних учнів, а й тих, кого звикли вважати слабкими чи пасивними.

 Залучення учнів до проведення тренінгів

Залучення учнів до проведення тренінгів і позаурочних заходів є одним із важливих факторів ефективності предмета «Основи здоров’я».

Зазвичай із цим немає проблем, адже тематика предмета тісно пов’язана з реальними потребами та проблемами дітей. Учні з задоволенням сприймають інформацію й активно обговорюють її, поширюючи у своєму середовищі методом «рівний — рівному».

Вони висловлюють бажання стати помічниками вчителя-тренера, волонтерами, з ентузіазмом беруть участь у позакласних заходах.

Взаємодія з батьками

Запорукою успіху є також тісна взаємодія з родинами учнів. Адже саме вони відповідають за здоров’я своїх дітей. Партнерство з родинами допоможе скоординувати вплив родини та школи. Для цього необхідно:

•• на початку навчального року провести зустріч з батьками (наприклад, у вигляді презентаційного тренінгу), на якій ознайомити батьків з метою і завданням предмета, методами викладання і навчальною літературою;

•• пояснити батькам, як обговорювати уроки з дітьми і як допомогти їм відпрацювати вміння, які вони набувають у школі;

•• у межах батьківського всеобучу провести тренінги про вікові особливості учнів, про те, як запобігти порушенням здоров’я дитини, дорожньо-транспортному, побутовому травматизму.

Довгострокові вигоди від упровадження предмета

Для усвідомлення важливості предмета «Основи здоров’я» ознайомтеся з деякими його перевагами для всіх учасників навчально-виховного процесу(мал. 2).