Барвінківський ліцей № 2

 





Besucherzahler
счетчик посещений

Освіта на основі набуття життєвих навичок (ООЖН)

 

ООЖН — ефективна педагогічна технологія навчання здорового способу життя і елемент високоякісної освіти

Що таке життєві навички

Життєві навички — дослівний переклад з англ. life skills. Але в англійській мові skills означає не лише навички (уміння, відпрацьовані до автоматизму), а й здатність до чогось чи компетентність. Тому термін «життєва компетентність» був би точнішим, але в пострадянських країнах прийнято термін «життєві навички», і тому ми надалі використовуватимемо його, розуміючи під життєвими навичками низку психологічних і соціальних компетентностей, які допомагають людині ладнати зі своїм внутрішнім світом і будувати продуктивні стосунки із довколишнім.

За визначенням ВООЗ, життєві навички — це здатність до адаптації, позитивної поведінки та подолання труднощів повсякденного життя.

Життєві навички сприяють формуванню гармонійно розвиненої особистості, її кращій соціальній адаптації, інтелектуальному й емоційному благополуччю, позитивній і здоровій поведінці. Особливе місце серед них належить навичкам протидії соціальному тискові, що допомагають молоді навчитися діяти незалежно у сучасному світі. Тому їх ще називають життєвими навичками, сприятливими для здоров’я.

 

Навчання життєвих навичок є необхідним елементом високоякісної освіти. Вони підвищують конкурентоспроможність випускників на ринку праці. Й це не дивно, адже сьогодні кандидату на пристойну посаду не достатньо досконалого володіння професією. Йому необхідно набути психосоціальних умінь: критично і творчо мислити, адекватно сприймати себе й оточення, приймати виважені рішення, будувати конструктивні міжособистісні стосунки, працювати в команді, демонструвати здатність бути лідером, зацікавлювати і створювати мотивації для інших, розв’язувати проблеми та керувати стресами.

Особливості ООЖН

Освіта на основі набуття життєвих навичок (ООЖН) — це ефективна педагогічна технологія, спрямована на формування здорової та просоціальної особистості. Вона гармонійно поєднує функції виховання (формування ідентичності, цінностей та переконань) і розвиток соціально-психологічних компетентностей учнів (їхніх знань, умінь і навичок). Це сприяє формуванню своєрідного «поведінкового імунітету» до надмірно ризикованої поведінки.

Освіта на засадах розвитку життєвих навичок — це синтез найуспішнішого педагогічного досвіду і досягнень психологічної науки, передусім гуманістичної психології та теорії соціального впливу.

Ця педагогічна технологія надзвичайно популярна у багатьох країнах світу, зокрема у США, Західній Європі та на пострадянському просторі.

Вона довела свою ефективність у профілактиці шкідливих звичок (тютюнопаління, вживання алкоголю, наркотиків), насилля і ризикованої поведінки, а також у профілактиці ВІЛ/СНІД.

Навчання здоров’я на основі розвитку життєвих навичок має на меті позитивні зміни у поведінці учнів. Воно передбачає зміни не лише у знаннях, а й у ставленнях і навичках, які стимулюватимуть ці бажані поведінкові зміни.

В основі цієї методики — повага до загальнолюдських цінностей і захист прав людини. Вона налаштовує на усвідомлення своїх прав і обов’язків, розуміння прав інших людей і повагу до них, виховує гідність, миролюбність, справедливість, колективізм, почуття відповідальності, впевненість у власних силах, толерантність (визнання того, що всі люди різні, що існують різні культури), інші позитивні якості.

Її відмінність від традиційних методів педагогічного впливу в тому, що формування особистої системи цінностей відбувається не шляхом моралізаторства, а завдяки добровільному прийняттю через усвідомлення їх реальної користі.

Методика розвитку життєвих навичок реалізує концепцію особистісно орієнтованого навчання і виховання. Вона враховує вікові та індивідуальні особливості учнів, етнічні, релігійні та соціально-економічні аспекти їхнього життя,передбачає делікатне ставлення до гендерних питань.

Навчання здійснюється на прикладах ситуацій, близьких до реального життя дітей і молоді, з урахуванням рівня їх - нього розвитку, потреб та проблем. Але  при цьому враховуються не лише актуальні потреби, а й ті, що незабаром можуть виникнути в зоні їхнього найближчого розвитку.

Перевага надається інтерактивним, а не інформативним формам навчання; останні досі переважають в освіті і є, безумовно, корисними, але не здатні повністю забезпечити зміни у ставленнях поведінці учнів.

На відміну від звичайних занять, коли вчитель переважно говорить, а учні слухають, широко застосовуються тренінги, які передбачають активну участь кожного, творчу співпрацю учнів між собою і з педагогом.

Склад і класифікація життєвих навичок

Чітко визначеного переліку життєвих навичок не існує. Їх налічують близько двадцяти. Серед них: прийняття рішень, критичне і творче мислення, ефективне  спілкування, вміння розв’язувати проблеми, керування стресами тощо.

Немає і єдиної загальновизнаної класифікації життєвих навичок. У деяких програмах, що ґрунтуються на розвитку життєвих навичок, класифікації цих навичок немає, їх перелічено в довільному порядку.

В інших програмах життєві навички поділяють на психологічні та соціальні. В окремих програмах цю класифікацію поглиблено: серед соціальних навичок виділяють навички міжособистісного спілкування і навички протидії соціальному тискові. Психологічні поділяють на когнітивні (інтелектуальні) та емоційно-вольові.

Найчастіше життєві навички об’єднують у три групи. Наприклад: соціальні, когнітивні та емоційно-вольові навички (таблиця 1) або внутрішньо персональні (психологічні), міжперсональні (комунікативні) та навички протидії соціальному тискові.

Методологія викладання життєвих навичок

Розвиток життєвих навичок — це підхід, зосереджений на учнях, намагання зробити процес викладання динамічнішим і привабливішим, можливість негайного відпрацювання життєвих навичок з використанням інтерактивних методів навчання.

Інтерактивні методи не є синонімом життєвих навичок, але вони — необхідний елемент і запорука успішного навчання життєвих навичок. Адже важко уявити процес аналізу цінностей і ставлень, якщо представлено лише одну думку; група людей сформулює більший перелік аргументів для можливого вибору, ніж одна людина; не можна навчитися міжособистісних стосунків, якщо просто послухати лекцію чи прочитати книжку тощо.

Педагогічну ООЖН-технологію впроваджено у більш як 80 країнах світу. Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України також визнає ООЖН найбільш адекватним підходом у впровадженні предмета «Основи здоров’я», як для початкової та основної школи, так і для факультативних курсів профілактичного спрямування. Впровадження ООЖН у навчальні плани шкіл України було оцінено міжнародними експертами як «видатне досягнення».

У таблиці наведено основні характеристики успішно апробованої в Україні ООЖН-технології, яку покладено в основу авторської концепції з вивчення предмета «Основи здоров’я» у початковій школі.

 

Навички, що сприяють

соціальному благополуччю

(міжперсональні навички)

 

Навички, що сприяють психологічному благополуччю

(внутрішньоперсональні навички)

Когнітивні (інтелектуальні)

навички

Емоційно-вольові

навички

1. Навички ефективного спілкування:

•• активне слухання

•• уміння чітко висловити свою думку

•• уміння відкрито висловлювати свої почуття без остраху

•• володіння «мовою жестів»

•• адекватна реакція на критику

•• уміння попросити про послугу, допомогу

2. Навички співпереживання:

•• здатність розуміти почуття, потреби і проблеми інших людей

•• уміння висловити це розуміння

•• уміння надати підтримку і допомогу

3. Навички розв’язання конфліктів:

•• здатність розрізняти конфлікти поглядів і конфлікти інтересів

•• уміння розв’язувати конфлікти поглядів на основі толерантності

•• уміння розв’язувати конфлікти інтересів шляхом конструктивних переговорів

4. Навички протидії соціальному  тискові (упевненої поведінки, відмови, поведінки в умовах тиску, загрози насилля, протидії дискримінації):

•• навички упевненої поведінки

•• уміння відстоювати свою позицію

•• уміння долати сором’язливість

•• уміння відмовлятися від небезпечних пропозицій

•• протидія дискримінації

5. Навички групової роботи та

адвокації:

•• уміння бути членом команди, працювати на результат

•• уміння висловити повагу до внеску  інших осіб

•• сприйняття різних стилів поведінки

•• лідерські навички

•• навички впливу і переконливості

•• навички встановлення контактів і мотивування

1. Самоусвідомлення і

самооцінка:

•• здатність усвідомити свою унікальність

•• позитивне ставлення до себе, інших людей і життєвих перспектив

•• здатність реально  оцінювати свої здібності та можливості, переваги й недоліки

•• здатність адекватно сприймати оцінки інших людей

•• здатність усвідомити свої права, потреби, цінності і пріоритети

 

•• постановка життєвої мети

2. Аналіз проблем і прийняття рішень:

•• уміння визначити суть проблеми

та причини її виникнення

•• уміння знайти відповідну інформацію і достовірні джерела

•• здатність сформулювати щонайменше три варіанти розв’язання цієї проблеми

•• уміння передбачити наслідки кожного варіанта для себе й інших

•• уміння оцінити реалістичність кожного варіанта, враховуючи власні можливості та життєві обставини

•• здатність обрати оптимальне рішення

3. Навички критичного

мислення:

•• уміння відрізняти факти від

міфів, стереотипів та особистих уявлень

•• аналіз ставлень, цінностей,

соціальних норм, вірувань і

чинників, що на них впливають

•• аналіз впливу однолітків

і засобів масової інформації

 

1. Навички

самоконтролю:

•• контроль проявів гніву

•• уміння долати тривогу

•• уміння переживати невдачі

•• уміння справлятися з горем, втратою, травмою, насиллям

2. Керування стресами:

•• планування часу

•• позитивне мислення

•• методи релаксації

3. Мотивація успіху і гартування волі:

•• віра в те, що ти є господарем власного життя

•• налаштованість на успіх

•• здатність концентруватися на досягненні мети

•• розвиток наполегливості та працелюбності

33

Основні характеристики ООЖН-технології

 

Теоретичне і методичне підґрунтя ООЖН-технології

•• Концепція особистісно орієнтованого виховання.

•• Педагогічні технології: групової роботи (інтерактивні), розвивального навчання, створення ситуації успіху, ігрові, проектні

Досвід успішного впровадження в Україні

Обов’язковий предмет «Основи здоров’я» (1—9 класи)

Факультативні курси:

•• «Корисні звички» (1—4 класи);

•• «Я — моє здоров’я — моє життя» (5—6 класи);

•• «Захисти себе від ВІЛ» (10—11 класи, ПТНЗ, ВНЗ)

Методи і форми навчання

Тренінгові (інтерактивні). Поєднують індивідуальні, групові та фронтальні форми, методи і прийоми, що забезпечують активну участь, партнерську взаємодію суб’єктів навчально-виховного процесу, враховує індивідуальні особливості і стилі навчання, базується на особистому досвіді

Вимоги до підготовки педагога

 

•• Знання сутності превентивної освіти та змісту курсу, що викладається.

•• Знання концепції ООЖН (освіти на основі набуття життєвих навичок), умов і критеріїв ефективного навчання.

•• Володіння тренінговими (інтерактивними) методами.

•• Досвід практичного відпрацювання базових тренінгів за програмою

Вимоги до навчально-методичних матеріалів

•• Спрямовані на розвиток психосоціальних (життєвих) навичок, сприятливих для здоров’я.

•• Містять тематику, відповідну до віку.

•• Враховують природні потреби учнів.

•• Зміст підручників наближено до реального життя.

•• Написані мовою, зрозумілою для цільової аудиторії.

•• Є комплектними (видання для вчителя, учнів, батьків)

Вимоги до організації навчально-виховного процесу

 

•• Заняття проводить підготовлений педагог.

•• Виділяється приміщення, що дає змогу проводити навчання у формі тренінгу.

•• Педагог використовує інтерактивні методи навчання.

•• Учні забезпечуються навчальними матеріалами (підручниками, робочими зошитами).

•• Проводиться тренінг для педагогічного колективу з метою демонстрації ефективності педагогічної ООЖН-технології.

•• Проводиться презентаційний тренінг для батьків з метою розбудови партнерства з сім’єю.

•• У навчальному закладі діють суворі правила щодо заборони агресивної поведінки, куріння, вживання алкогольних напоїв, інших психоактивних речовин.

•• Здійснюється підготовка волонтерів для допомоги вчителю та проведення роботи серед однолітків за методом «рівний — рівному».

•• У навчальному закладі проводяться акції, що підвищують прихильність учнів до здорового способу життя (дні здоров’я, акції, творчі конкурси, виступи агітбригад, проекти, дослідження).

•• Здійснюється анкетування учнів за процедурою «до» і «після» для оцінки ефективності навчання